Шрус зовнішній з ABS GSP 812027 DAEWOO LANOS 1.6

шарнір рівних кутових швидкостей. В побуті його часто називають «граната»: адже має ШРК, схожий на вибуховий предмет. А іноді ШРКІС теж може, так би й сказати, «рнути» ШРУС — абревіатура, яка переводиться як «шарир рівних кутових швидкостей». Саме ці деталі на абсолютному більшості передньоприводних і на деяких повноприводних автомобілях із незалежною підвіскою перевозять крутний момент від двигуна на провідні колеса. ШРУСи дають змогу не просто приводити колеса автомобіля в рух, але й одночасно керувати ними за досить компактних розмірів і скромної маси. Передавання обертального моменту здійснюється між півосями під кутом, величина якого постійно змінюється. «Гранатами» ШРУСи оббивачі називають не тільки зовнішня схожість із бойовим метальним снарядом, але й за непередбачуваність і коханість: поломка ШРРЗа гарантовано знерухомлює автомобіль (якщо в нього немає блокування міжколірного диференціала), притому трапляється вона зазвичай раптово. За принципом дії ШРУС схожий на усім відомий кардан. Однак такий привод набагато складніший і досконаліший. Карданне передавання передає крутний момент несинхронно (один вал обертається рівномірно, а інший ні), водночас великий кут схрещування сильно затруднений. ШРУС ж безболісно переварюють кути повороту до 70 градусів відносно осі та мають водночас величезний ресурс. Широким поширенням шарніри рівних кутових швидкостей зобов'язані популярним нині передньоприводним автомобілям, а також поширення незалежної підвіски. Однак уперше створенням цієї деталі інженери щільно зайнялися гідним 6000 років тому. Конструкція ШРУСів може сильно відрізнятися залежно від виробника автомобіля й конкретної моделі. Однак принципова відмінність у роботі цієї системи немає. З одного боку вал привода з'єднується зі ступичним підшипником, а з іншого — з диференціалом, що дає змогу передавати крутний момент від двигуна на провідні колеса. Зовнішній ШРК складається з обойми та корпусу, у яких є канавки. По них так само ходять кульки, що жорстко з'єднують складники один з одним. Зовнішня «граната» має передавати крутний момент без втрат під будь-якими можливими кутами. Внутрішній шарнір набагато менш рухливий і може повертатися лише на кут до 20 градусів. Зазвичай, він є триподом із роликами на підшипниках, які ходять канавками у відповідь. Ця «граната» призначена насамперед для компенсації ходів підвіски та забезпечення нерозривності валу. Оскільки ШРУС належить до силових і досить навантажених деталей, вони потребують змащення й захисту від зовнішнього впливу довкілля. Для цього вся конструкція закривається герметичним пильовиком (гумовим або пластиковим), набитий мастилом і утримується на валах хомутами. Від якості пильовика та його цілісності безпосередньо залежить термін експлуатації «гранат», які працюють практично ніяк інакше, не захищених від опадів і дорожнього бруду місцях.Шарніри рівних кутових швидкостей сучасних автомобілів розраховані на весь термін служби транспортного засобу, проте нерідко вони виходять із ладу раптово для автовласника та в найневідповідніший момент. Відбувається це як з причин природного зношування рухомих елементів, так і з вини автолюбів. Здебільшого джерелом проблем стають негерметичні пильовики — у процесі експлуатації вони покриваються тріщинами та зазнають всіляких пошкоджень. Дорожній бруд і осади починають потрапляти в рухливі з'єднання та слугують абразивом. Через кілька сотень або тисяч кілометрів пробігу з порваним пильовиком ШРУС сильно зношується й починає хрустки (зазвичай в поворотах), а потім заклинює або втрачає ролики підшипників. Друга причина ламання «гранат» пов'язана з неадекватним водінням або азартним втручанням у конструкцію машини. Керуючи громадянським автомобілем, варто пам'ятати, що він не розрахований на тривалі екстремальні навантаження — різкі старти з пробксуванням і систематичне гальмування трансмісією. Старти з вивернутими колесами, за яких зовнішні шарніри частково затиснуті, призводять до заднього навантаження на їхні елементи. У групі ризику виявляються й прихильники тюнінгу, що «розганяють» мотор автомобіля, але забувають про те, що штатні приводи та ШРКСи не розраховані на передавання занадто великого крутного моменту. Ремонт ШРУСів трудомісток і можливий далеко не завжди, навіть якщо на вашому автомобілі просто пошкоджений один із пильовиків. Зазвичай, виробник навіть не закладає в конструкцію можливість ремонту — весь приводний вал має змінюватися на новий. Задоволення — це вельми невагоме та приємне. Але це лише півбеди. На деяких автомобілях (зокрема на деяких «французах») у разі сильного зносу або ламання трипода роликові підшипники втрачають голки. Ті, так само потрапляють у картер коробки передач, де підіймаються разом з олією і перемелюються шестернями. Нерідко ремонт трансмісії стає нецілеподібним — простіше та дешевше купити контрактну коробку цілком. З проблемою не з чуток знайомі власники «Логанів». Частенько зношені ШРУСи просто повністю заклинюють, що призводить до раптової поломки напівосьи та неможливості подальшого руху. Добре, якщо це трапляється не під час перетину пожвавленого перехрещення. Така ситуація небезпечна! Щоб уникнути неприємностей у дорозі та зайвих фінансових витрат автовласникам варто хоча б іноді оглядати пильовики внутрішніх і зовнішніх ШРУСів на предмет цілісності. За найменшого огляду на негерметичність вузлів потрібно ретельно відмити від забруднень шарніри та замінити пильовики на нові, попутно оновивши мастило. У разі появи характерних хрумок не варто відкладати ремонт у довгий ящик — найімовірніше, «вилікувати» такий привод уже не вийде. «вилікувати» такий привод уже не вийде. якщо зламається.